МАЙЖЕ ЕЛЕГІЯ
Синдром набутої осені. Час, як безсилий хірург, опускає руки і йде до вікна. За вікном щораз розхристані зграйки маленьких круків влітають до школи. Тремоло рухів училка розсаджує перший клас.
Замітає доріжки, рипить ворітьми двірник такий древній, як паркові клени; в роках, як в опалі. Торохче кістьми повільне вигнання: свій острів Єлени, де море тріпоче, немов гобелени виткані Богом за ворітьми.
Мій голос звикає і слух – на одну тональність із відчаєм. Чуєш? Не знаю. Погляд притомлено дражнить струну високовольтної лінії, а потім злітає понад собором, де звуку немає і час не приймає таку глибину.
І вони зіштовхнулись – отам, в висоті, два погляди – вкинуті, наче комети. Мій – випав з орбіти. Супроти осі на кілька хвилин повернувши планету, серце зависло, наче ранет, що ти залишала моїй руці.
Повернися до класу чи йди в коридор де погляд сховаєш. Довільну октаву для них обери і доки ще хор дитячим прононсом не вміє картавить, – хай вторять з тобою те лагідне «love», що час перекрутить на «nevermore».
Ця осіння морока, – спастись від застуд, зігрітися пледом, напитися чаю, і тихо впадати в маразм, як у блуд, бо руки, що звикли до «обіймаю», – стають непокірними тобто блукають шкірою вікон, вростаючи тут
у шкіру дерев, у знервований сон, щоб, раптом прокинувшись, поруч шукати сплячу тебе... не знаходити. Й до н- естями дивитись у ніч, як солдати всіх армій вдивлялись у зарубки-дати закінчення воєн і рідний кордон.
І очі – вмерзають у ранок: пітьма. Бувало страшніше – Харонові ванти скрипіли якось наді мною... Та тьма тоді відступила, відклавши для данте кола на потім, аби сарабанду нині зіграти, мабуть, не дарма.
Цю осінь, мов наслано. З вибуху скронь, прописані подихом, рухотремтінням, як тіні, що знову прийшли на вогонь, а потім, нажахані порозумінням, ховались у стіни, ставали камінням, ліпниною тіл, межиріччям долонь,
хвилини відцокали опліч… І ти, вже вийшовши з класу, не обертайся. Для часу достатньо піску і води, все інше – ворота у межичасся, де вірші залишаться, наче причастя двох тисяч і дев’ять літ самоти.
2008
мелодія - Placebo "Follow The Cops Back Home" MAYZHE ELEGІYA
Nabutoї osenі Syndrome. Hour, Yak bezsily hіrurg, opuskaє hands i yde to vіkna. For vіknom schoraz rozhristanі zgrayki small krukіv vlіtayut to school. Tremolo ruhіv rozsadzhuє Purshia class teacher.
Zamіtaє dorіzhki, ripit vorіtmi dvіrnik Taqiy drevnіy yak parkovі maple; in Rokach, yak in opalі. Torohche kіstmi povіlne vignannya: svіy ostrіv Єleni, de sea trіpoche, Nemov tapestries vitkanі God for vorіtmi.
Miy voice zvikaє i hearing - one tonalnіst іz vіdchaєm. Chuєsh? I do not know. Poglyad pritomleno dredging string visokovoltnoї lіnії and potіm zlіtaє Ponad cathedral de sound Absent i h not priymaє Taku Glibin.
The I stink zіshtovhnulis - otam in visotі, two look - vkinutі, nache comet. Miy - AIAI s orbіti. Contrary osі kіlka hvilin turned on the planet, heart with very stuck, nache rennet, scho minute zalishala moїy rutsі.
Turn up the class into the hallway chi ydi de Poglyad skhovaєsh. Dovіlnu octave for them Aubury i docks shte Choir Kindergarten accent not vmіє burr - hi s echoing thee these lagіdne «love», scho hour twist on «nevermore».
Tsya osіnnya darkness - saved od chill, zіgrіtisya plaid napitisya tea i vpadati quietly into senility, yak from fornication, Bo hands scho zvikli to "obіymayu" - stayut nepokіrnimi tobto blukayut shkіroyu vіkon, vrostayuchi here
in shkіru tree in znervovany dream dwellers, the last trump prokinuvshis handrail shukati splyachu you ... not znahoditi. St to n estyami Divit have nich, yak Soldati vsіh armіy vdivlyalis have nick-Dachi zakіnchennya voєn i rіdny cordon.
The I ochі - vmerzayut have sores: pіtma. Buvaev strashnіshe - Haronovі Ventoux skripіli yakos nadі me ... That darkness todі vіdstupila, vіdklavshi for Dante Cola on potіm, Abi sarabande ninі zіgrati, Mabuchi, not dharma.
Qiu osіn, mov sent down. W vibuhu skron, propisanі podihom, ruhotremtіnnyam, tіnі yak, scho znovu priyshli on Vogon, and potіm, nazhahanі porozumіnnyam, Hove in stіni, Stavan kamіnnyam, lіpninoyu til, mezhirіchchyam Dolon,
hvilini vіdtsokali oplіch the I ti ..., Vzhe viyshovshi s class without Obertan. For an hour dostatno pіsku i Vod, All Lots Other - gates have mezhichassya, de vіrshі zalishatsya, nache Communion dvoh tisyach i dev'yat lіt Samoth.
2008
melodіya - Placebo & quot; Follow The Cops Back Home & quot; Смотрите также: | |