Вона шукала взимку літа
Свіжого повітря, попутного вітру.
В кількох країнах світу
топтала береги і танули сніги,
де ще недавно кригу
було пробити в ній не до снаги.
Казала, що життя як колесо,
Соромилася власного голосу
Курила папіроси і почуттів матроси,
Мов тютюновий дим, селились в її грудях,
Але були не знати з ким.
Ти не спатимеш до ранку,
Доки зміна ще твоя
Мрієш про будинок з ганком
І власного водія.
Вона шукала взимку літа
Заможного чоловіка похилого віку
Та почуттів тютюновий дим
селились в її грудях, але були не знати з ким..