Am F C Em В цьому полі нас не так і багато лягло, Наші рани сховало січневе багно. Сніг впивався у тіло, мов битий кришталь, Я не зрадник, я лиш намагавсь захистити свій край.
Так в чому ж мій злочин? Хіба це провина – любити рідну країну? Болю не стало, крові не мало, Хоча і не давлять на груди хрести.
Сходить сонце, та світанки нам стали чужі, Кулі в грудях, лишили лиш плями іржі, Наші мрії мають криваві сліди, Ми не знали про тебе, хотіли щоб вільним був ти.
Am F C Em In this field we have not so much formed , Our wounds hid the January mud . Snow vpyvavsya in the body like broken crystal, I'm not a traitor , I was only trying to protect their land .
So what is my crime? Is it the fault - like his native country ? Pain is not, blood is not enough, While not press on the chest crosses.
Sunrise, dawn and we were strangers, Bullets in the chest, left only rust , Our dreams are bloody footprints We do not know about you, like you were free to .