Ти схожа сонце, що сяє вночі,
Ти схожа на місяць, ти вкажеш шлях у пустоті,
У пустоті.
Не спиняйся, зникай,
Свою душу за стіни не ховай,
Небесних коней на свободу відпускай,
Очі свої ясні не закривай.
Нехай все буде як буде,
Я нічого не прошу,
Ти хочеш полетіти?
Я крила знайду,
А може хочеш залишитись?
Тоді кави заварю,
Але скажи все прямо,
Вже котрий раз ти,
Поставила три крапки у кінці,
Мить і твоя рука вже у моїй руці,
Навіщо? Нічого не змінилось!
З мене досить!
Сподіваюсь, мені це наснилось.
Сашко Чайковський, 2015 ©