• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Олег Короташ - Пейзаж нізвідки

    Исполнитель: Олег Короташ
    Название песни: Пейзаж нізвідки
    Дата добавления: 10.05.2016 | 03:10:40
    Просмотров: 3
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Олег Короташ - Пейзаж нізвідки, а также перевод песни и видео или клип.
    найрідніша, цей зачумлений вигуком вірш
    писався із набережної невиліковних
    у таких загумінках з котрих повір
    легше морю втекти аніж нам умовно
    кажучи простягнути руки одне одному
    я пишу із любов’ю у безкрайї жодному

    знаєш колись ця набережна так постаріє
    що оглухне гул у забутих мушлях
    сповільниться нерест а китове сім’я
    не віднайде пару і «чи можна вкушу»
    питатимуть акули беззубо ніяковіючи
    я пишу із любов’ю це розуміючи

    здається я дуже опустився останніми днями
    розпитую про щастя у повій портових
    моєму блакитному погляду заздрять п’яні
    і апостоли що у сіті діряві піймавши слово
    називають його рибою а «Мадеру» сльозою
    я пишу із любов’ю на самоті з тобою

    тут відстані настільки далекі що це геніально
    торкаюсь тебе сплячої і знову чекаю смерку
    бо день вийняв мій фатум із твоєї фати прощально
    як виймають небажаний плід акушерки
    і цей згусточок крові тремким шамкотінням
    пише щось про любов між сльозами і блювотинням

    я не маю до тебе величі гордості чи самолюбства
    бо залишу по собі обвітрений труп з кістками
    і мішок надбань умовних для цього людства
    що провадило війни доки я переймався світами
    і можливо прийде на погост із букетом фіалок
    я пишу із любов’ю до шкарпеток твоїх і твоїх фіранок

    я б назвав це руїнами Трої Помпеї чи Карфагену
    але ж щодня приношу глину і щось там будую
    я став зодчим і наново вчуся писати поему
    вчуся наново вірші писати котрі почують
    я назву це поразкою вічних основ Парнасу
    бо пишу із любов’ю до жінки а не до часу

    часове міжсезоння це те що стоїть між нами
    як пауза ритму у джазі як ніжність плачу отого
    I have got you under my skin Діани
    Кролл і ти поплач і не подумай нічого такого
    бо у жодній країні сльоза не виходить із моди
    я пишу із любов’ю глибшою за океан свободи

    18 грудня 2010
    fullest extent, this poem zachumlenyy cry
    was written with incurable waterfront
    such zahuminkah of which believe
    sea ​​escape easier than we conditionally
    speaking extend hands to each other
    I write of love in any bezkrayyi

    once you know this promenade will age well
    that deaf buzz in Forgotten shells
    slow spawn and whale family
    Look for a pair and not "Can vkushu"
    will ask toothless shark embarrassed
    I write this with love understanding

    I think very down the last days
    asks the happiness of prostitutes port
    My blue envy glance drunk
    and that the apostles City leaky caught word
    fish and call it "Madera" tears
    I write with love alone with you

    Here the distance so far it's brilliant
    touch you sleeping again waiting for twilight
    For the day took my fate with your veils farewell
    how to take out undesirable fruit midwives
    and this zhustochok blood tremkym shamkotinnyam
    says something about love between tears and vomiting

    I have for you the greatness of pride or selfishness
    leave alone because winded carcass with bones
    bag and heritage of mankind for contingent
    that made war while I was busy worlds
    and perhaps come to cemeteries with a bouquet of violets
    I'm writing a love of your socks and your curtains

    I would call it Troy ruins of Pompeii or Carthage
    but every day bring clay and build something there
    I became an architect and I will learn to write a poem
    learning anew poetry to hear that
    I called this defeat eternal foundations Parnassus
    I write because of the love of a woman and not before time

    temporal offseason is what stands between us
    a pause in the rhythm of jazz as tenderness crying thereof
    I have got you under my skin Diana
    Kroll and you cry and did not think anything
    because in any country tear goes out of fashion
    I write a love deeper than the ocean of freedom

    December 18, 2010

    Смотрите также:

    Все тексты Олег Короташ >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет