• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Жадан і Собаки - Сука-блядь

    Исполнитель: Жадан і Собаки
    Название песни: Сука-блядь
    Дата добавления: 15.11.2021 | 21:26:04
    Просмотров: 2
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Жадан і Собаки - Сука-блядь, а также перевод песни и видео или клип.
    Чим цікавиться сучасне мистецтво? В тій дірі,

    в якій воно опинилось, сучасне мистецтво

    цікавиться виключно чорно-білими карточками,

    на яких сфотографовані наші легені — діряві,

    наче вітрила китайських

    риболовецьких

    човнів.

    Натомість, є цілі етнічні та релігійні групи,

    котрі існують паралельно з офіційною культурою,

    і котрі не заганяються з приводу смерті мистецтва.

    Скажімо, греко-католики Галичини,

    котрі говорять: смерть — це будильник,

    ти сам заводиш його на шосту ранку, а коли він

    будить тебе своїм сатанинським дзеленьчанням,

    починаєш нити:

    мовляв, ще п\'ять хвилин,

    всього лише п\'ять хвилин.

    На різдвяні свята, мені довелось переїжджати

    польсько-український кордон,

    і це був повен автобус греко-католиків Галичини,

    жінки в хустках, з тисячею

    растаманських амулетів та оберегів,

    жінки, котрі сплавили в Пшемишлі

    різдвяний спирт і на виручене бабло

    закупили іконки, свічки і потягані мощі святих

    для своїх теплих греко-католицьких приходів.

    Але дві жінки — очевидно, це були жінки

    без амулетів та оберегів — щось не скинули,

    не встигли скинути, не закупили мощі

    для свого приходу, і розуміли що їм за це буде,

    як вони влетіли, не дивно, що поводились вони

    агресивно, чіплялись до інших жінок,

    до їхніх іконок, і поступово все це

    перетворювалось на великі розборки,

    сукаблядь — кричали вони одна одній, ніби старе вудистське прокляття, сукаблядь — повторювали водії, тримаючи в руках срібні розп\'яття, сукаблядьсукаблядь — шепотіли вві сні дітлахи,

    жуючи солодку ґанджу.

    І від цих слів вогняний вихор

    здіймався над сніговими полями,

    ага — саме вогняний вихор,

    і доки це все тривало,

    сніг згортався,

    мов кров,

    на холодних полях Галичини.

    Але варто було цим сукам

    перетнути державний кордон,

    як будь-ласка — тиша запала в автобусі,

    навіть діти перестали жувати ґанджу,

    така запала тиша.

    І в цій тиші якась одна жінка — можливо,

    найбільш набожна, можливо, якраз

    навпаки — та, котра не скинула спирт,

    але якась одна затягла колядку.

    І незабаром уже всі жінки в теплих хустках,

    і водії, котрі вже давно опухли від цих колядок,

    і навіть діти, котрі також давно від всього

    цього опухли, почали співати старих колядок,

    і дивні були це колядки, скажу я вам,

    дуже дивні,

    якщо говорити своїми словами,

    то десь такі:

    Тепло й благодать сходять на землю Галичини,

    на наші теплі приходи, на наші церкви,

    криті сріблом та авіаційним дюралюмінієм.

    Спаситель стоїть поміж наших овець,

    в руках у нього — коров\'ячий дзвоник,

    і він грає нам наше греко-католицьке ска.

    Цар Соломон приходить на Галичину

    з боку словацьких гір,

    із серця в нього росте прикарпатська ганджа,

    з якої він наробить куті для веселих

    дітей з прикордонних районів.

    І голови колгоспів, виходячи йому назустріч,

    говорять —радуйся, Соломоне, радуйся, Спасителю,

    Син божий народився.

    І сніг падає на землю.

    І земля падає на сніг.
    Чем интересуется современное искусство? В той дыре,

    в которой оно оказалось, современное искусство

    интересуется исключительно черно-белыми карточками,

    на которых сфотографированы наши легкие - дырявые,

    как паруса китайских

    рыболовецких

    лодок.

    Зато есть целые этнические и религиозные группы,

    которые существуют параллельно с официальной культурой,

    и которые НЕ загоняются по поводу смерти искусства.

    Скажем, греко-католики Галиции,

    которые говорят: смерть - это будильник,

    ты сам заводишь его на шесть утра, а когда он

    будит тебя своим сатанинским дзеленьчанням,

    начинаешь ныть:

    мол, еще п \ пять минут,

    всего лишь п \ пять минут.

    На рождественские праздники, мне пришлось переезжать

    польско-украинскую границу,

    и это был полный автобус греко-католиков Галичины,

    женщины в платках, с тысячей

    растаманских амулетов и оберегов,

    женщины, которые сплавили в Пшемышле

    рождественский спирт и на вырученное бабло

    закупили иконки, свечи и потягани мощи святых

    для своих теплых греко-католических приходов.

    Но две женщины - очевидно, это были женщины

    без амулетов и оберегов - то не сбросили,

    не успели сбросить, не закупило мощи

    для своего прихода, и понимали, что им за это будет,

    как они влетели, неудивительно, что вели они

    агрессивно, цеплялись к другим женщинам,

    к их иконок, и постепенно все это

    превращалось в большие разборки,

    сукаблядь - кричали они друг другу, будто старое вудистське проклятие, сукаблядь - повторяли водители, держа в руках серебряные ра \ 'вует, сукаблядьсукаблядь - шептали во сне дети,

    жуя сладкую порока.

    И от этих слов огненный вихрь

    возвышался над снежными полями,

    ага - именно огненный вихрь,

    и пока это все продолжалось,

    снег сворачивался,

    как кровь,

    на холодных полях Галиции.

    Но стоило этим сукам

    пересечь государственную границу,

    как пожалуйста - тишина воцарилась в автобусе,

    даже дети перестали жевать порока,

    такая наступила тишина.

    И в этой тишине какая-то одна женщина - возможно,

    наиболее набожный, возможно, как раз

    наоборот - та, который не сбросила спирт,

    но какая-то одна затянула колядку.

    И вскоре уже все женщины в теплых платках,

    и водители, которые уже давно опухли от этих колядок,

    а также дети, которые также давно от всего

    этого опухли, начали петь старых колядок,

    и странные были это колядки, скажу я вам,

    очень странные,

    если говорить своими словами,

    то где такие:

    Тепло и благодать нисходят на землю Галиции,

    на наши теплые приходы, на наши церкви,

    крытые серебром и авиационным дюралюминия.

    Спаситель стоит между наших овец,

    в руках у него - коров \ 'рыбий звонок,

    и он играет нам наше греко-католическое ска.

    Царь Соломон приходит на Галичину

    со стороны словацких гор,

    из сердца у него растет Прикарпатье ганджа,

    с которой он наделает углу для веселых

    детей из приграничных районов.

    И председатели колхозов, исходя ему навстречу,

    говорят -радуйся, Соломон, радуйся, Спаситель,

    Сын Божий родился.

    И снег падает на землю.

    И земля падает на снег.

    Смотрите также:

    Все тексты Жадан і Собаки >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет