Білі люди – жорстокі люди,
чорна шкіра їм ріже око.
Вони мурують для чорних споруди,
й готують для чорного там мороку.
Лаштують чорному підлу підставу.
Шиють чорному робу на виріст.
І не відпускають ні під заставу,
Ні під
під-
писку про невиїзд.
Тримають чорного, як лева у ямі,
ламають ребра з усієї злості,
і позбавляють навіть в уяві
свободи зібрань і свободи совісті.
І чорний іде на команду пастушу,
з кулаками в кишенях роби,
і волочить свою чорношкіру душу
ринками Азії та Європи.
А вночі з усією своєю бідою,
зі співом тягучим і сміхом навмисним,
чорні, мов камені під водою,
лежать, зливаючися із киснем.
– Що нас гнало з наших кордонів
в це мерзле світло? Що і для чого?
Хто нас завів до цих коридорів? –
тихо запитує чорного чорний.
Навіщо нас споряджали в дорогу
й вирощували емігрантські мрії
наші жінки, що забули тривогу –
легкі від голоду та малярії?
Чи не краще було залишатись удома
і помирати на власних пляжах,
де кожна дюна чимось відома,
і кожна хвиля щось та й важить?
– Знаєш, ми з тобою не перші,
хто рвався на північ фурами й човнами
в темних ранах і рваній одежі, -
відповідає чорному чорний.
Всі ми йшли за піском і травою,
за сонцем, що рухалось, як медуза,
де небо так низько висить над тобою,
аж в ньому іноді видно Ісуса.
Всі ми знаходимось в цих лещатах,
і, додому вертаючись хіба що на ніч,
горбатимося, як раби у штатах,
на ліберальну білу наволоч.
Тому що білі забули сором,
і якщо вже потрапив до їх павутини,
клали вони з великим прибором
на всі конвенції з прав людини.
Їх не хвилюють наші втрати,
вони звикли тримати нас в чорному тілі.
Але пророки були сомалійські пірати –
за це їх і розпинали білі.
І Матір Божа в зимових гетрах,
курячи люльку, гріючи нерви,
палила багаття на площах гетто,
розігріваючи дешеві консерви.
І нехай позбавляють нас нашого простору,
і вогнем заливають наші повстання –
це для нас із тобою чорні апостоли
редагували свої послання.
Машини їхні – давно несправні,
і промови їхні – хитрі й противні.
І ріки на півночі течуть насправді
так само впевнено, як і ріки на півдні.
Головне – тримай при собі свою віру,
свою любов і свою упертість.
Спаситель – він не зважає на шкіру,
він зважає на солідарність і чесність.
Спаситель дбає про коріння й листя,
Спаситель рухає череди й хмари,
щоби ми з тобою не загубилися,
міняючи гостели й вуличні бари.
Він спиняє смарагдову кров у венах,
й врівноважує всі виробничі тарифи,
і тютюн йому залягає в легенях,
і росте собі, як коралові рифи.
І все є так, як повинно бути.
Все трапляється і все буває.
І серце його нас щоранку будить,
підтримує,
змучує,
убиває.
2011 р. White people are cruel people,
black skin cuts their eyes.
They build for black buildings,
and prepare for the black darkness there.
Arrange a black base base.
Sew a black robe for growth.
And do not release on bail,
Not under
under-
squeak about not leaving.
They keep black as a lion in a pit,
break ribs with all malice,
and deprive even the imagination
freedom of assembly and freedom of conscience.
And the black goes to the shepherd's team,
with fists in his pockets do,
and drags his black soul
markets of Asia and Europe.
And at night with all his trouble,
with lingering singing and deliberate laughter,
black as stones under water,
lie, merging with oxygen.
- What drove us from our borders
in this frozen light? What and for what?
Who led us to these corridors? -
quietly asks black black.
Why did they equip us for the trip
and cultivated emigrant dreams
our women who forgot the alarm -
lungs from hunger and malaria?
Wasn't it better to stay home
and die on their own beaches,
where each dune is known for something,
and each wave weighs something?
- You know, you and I are not the first,
who rushed north in trucks and boats
in dark wounds and torn clothes, -
corresponds to black black.
We all followed the sand and grass,
behind the sun moving like a jellyfish,
where the sky hangs so low over you,
until Jesus is sometimes seen in it.
We are all in these vices,
and, returning home except for the night,
we hump like slaves in the states,
on the liberal white pillowcase.
Because whites have forgotten shame,
and if already caught in their web,
they put with a large device
to all human rights conventions.
They don't care about our losses,
they used to keep us in a black body.
But the prophets were Somali pirates -
for this they were crucified by whites.
And the Mother of God in winter leggings,
smoking a pipe, warming the nerves,
lit a fire in the ghetto,
warming up cheap canned food.
And let them deprive us of our space,
and fire floods our uprisings -
these are black apostles for you and me
edited their messages.
Their cars are long broken,
and their speeches are cunning and disgusting.
And the rivers in the north actually flow
just as confident as the rivers in the south.
The main thing is to keep your faith with you,
his love and his stubbornness.
Savior - he does not care about the skin,
he considers solidarity and honesty.
The Savior cares for the roots and leaves,
The Savior moves herds and clouds,
so that you and I don't get lost,
changing hostels and street bars.
It stops the emerald blood in the veins,
and balances all production tariffs,
and tobacco lies in his lungs,
and grows to itself like coral reefs.
And everything is as it should be.
Everything happens and everything happens.
And his heart wakes us up every morning,
supports
exhausting
kills.
2011 Смотрите также: | |
