Той старий Львів -
Птахи злітаються на спів,
Мудрий годинник грає часом.
За руку вів,
І так вже замість сотні слів -
Щось цінне й вічне, без прикраси!
Величний Київ,
Що розбива й лата серця,
Наші пригрів горами Лаври.
Мій Борисфен -
Сухе повітря, сушить фен,
І осінь тихо б’є в литаври…
Але вона сказала забудь,
А я пам’ятатиму тебе!..
Та тільки Харків
Нас зігрівав, хоча й не був
Таким привітним, кольоровим
Старі квартали,
У перехожих ми питали
Ті як завжди хмурили брови
Та саме Харків -
Я не забуду Салтівський
Жилий масив і Журавлівку.
Минає час,
А я у друга так просив -
Зазняти все на кіноплівку!
Але вона сказала забудь,
А я пам’ятатиму тебе!..
Той самий Львів,
Минуло кільканадцять літ -
Здається іншим все навколо.
За руку вів,
Ну а тепер за руки світ
Єднає нас у спільне коло!
Люблю я Харків -
На те багато є причин,
Та є за що і не любити…
Це все наш дім,
Який не є у тебе чин,
Ми тут живем. Тут класно жити!
Але вона сказала забудь,
А я пам’ятатиму тебе!..
