Скажи, чому стискає в грудях, лихоманить і болить?
Від тих думок, що зло, яке дрімало, — пробудилось, воно не спить.
І ті роки, коли земля палала, потопала у крові,
Здавались нам такі далекі, наче було уві сні.
Скажи… Скажи…
Відповідай! Давай збагнемо… Не втікай від істини!
Розрізняй державу і країну, чієї неньки ми сини?
Відповідай! Хіба настала ера підлих зрадників, катів?!
Якщо не ми, то хто піде до неба, до своїх святих братів?!
Коли брудні, брехливі свині нас зіштовхують чолом,
Без сорому жадають днини, коли настане перелом
В свідомості моїй і твоїй, у серці кожного із нас.
Не дочекаються потвори. Терпінню край! Настав наш час!
Скажи… (Наш час…) Скажи…
Відповідай! Давай збагнемо… Не втікай від істини!
Розрізняй державу і країну, чієї неньки ми сини?
Відповідай! Хіба настала ера підлих зрадників, катів?!
Якщо не ми, то хто піде до неба, до своїх святих братів?!
Досить! Пустих, солодких слів у вуха.
Досить! Немає більше сил це слухать!
Зносить! Вже дах від балачок і мрій.
Бісить! Потрібно руху, треба дій!
Досить! Лишатись осторонь, не помічати!
Досить! У собі на замку усе тримати!
Зросить! Гаряча кров, ворожа кров,
Роси на травах і серпах підков.
Відповідай! Давай збагнемо… Не втікай від істини!
Розрізняй державу і країну, чієї неньки ми сини?
Відповідай! Коли настала ера підлих зрадників, катів?!
Хто з нас готовий йти до неба, до своїх святих братів?! Скажи, почему сжимает в груди, лихорадит и болит?
От тех мыслей, что зло, которое дремало, - обуяла, оно не спит.
И те годы, когда земля горела, утопала в крови,
Казались нам так далеки, как было во сне.
Скажи ... скажи ...
Отвечай! Давай поймем ... Не беги от истины!
Различай государство и страну, чиеи матери мы сыновья?
Отвечай! Разве наступила эра подлых предателей, палачей ?!
Если не мы, то кто пойдет к небу, к своим святых братьев ?!
Когда грязные, лживые свиньи нас сталкивают лбом,
Без стыда жаждут дня, когда наступит перелом
В сознании моем и твоем, в сердце каждого из нас.
Не дождутся чудовища. Терпению конец! Пришло наше время!
Скажи ... (Наше время ...) скажи ...
Отвечай! Давай поймем ... Не беги от истины!
Различай государство и страну, чиеи матери мы сыновья?
Отвечай! Разве наступила эра подлых предателей, палачей ?!
Если не мы, то кто пойдет к небу, к своим святых братьев ?!
Хватит! Пустых, сладких слов в уши.
Хватит! Нет больше сил это слушать!
Сносит! Уже крышу от разговоров и мечтаний.
Бесит! Нужно движения, надо действий!
Хватит! Оставаться в стороне, не замечать!
Хватит! В свое замка все держать!
Оросит! Горячая кровь, враждебная кровь,
Росы на травах и серпы подков.
Отвечай! Давай поймем ... Не беги от истины!
Различай государство и страну, чиеи матери мы сыновья?
Отвечай! Когда наступила эра подлых предателей, палачей ?!
Кто из нас готов идти к небу, к своим святых братьев ?! Смотрите также: | |
