- Йой, нашо мені діти? Я би собі, я би далі би Жила, Гуляла, Я би горя не знала.
Плакала бабуня, Плакав дідо, плакав і кіт. Плакала зима.
- Ой, Земле молодая, Я піду до твого краю, Щоб ти мене взяла, Сховала, Так, ніби мя нема.
Закрили сніги Могили звірів в лісі. І олені стали і голови склали До ніг Маріули. Дорогу вказали птахи. Побитих, потоптаних ніг не жаліючи, йшла і знайшла Колиску з лози.
She cried Mariula I did not want children Bo was small.
- Ouch , I of our children? I would myself, I would like to continue Living , walking, I would not know grief .
She cried granny , Grandfather wept , cried and cat. She cried winter.
- Oh, Young Earth , I will go to your land, That you took me , hidden , So, if there mya .
Closed snow Tomb of the animals in the forest. And the deer head made of steel and The feet Mariuly . The road entered birds. Beaten, violated not sparing the legs , went and found Cradle of vines.