Привіт пробач мене
Так довго не писав
Тобі листів
I не дзвонив вночі
Твій номер я
Згубив серед доріг
А ти така ж
Як перший раз тебе зустрів
Долонь у долонь
П'ять років стануть миттю
Серця як лід
Розтануть навесні
Швидкую під дощем
I чую що самітність
Потрохи десь
Складається в пісні
Що бачиш ти прокидаючись
Що чуєш ти засинаючи обіч
Що віддаєш ти граючись
Зупинись
Так не варто жити
Зірви завій з очей своїх
Годі дивитись на чорні квіти
Молюся щоб мій потяг встиг
Зупинись
Все ще можна змінити
Хіба було
Мені що промовляти
Прошу пробач
Мовчання весь цей час
Не мав я слів
Щоб все тобі сказати
Не застудись
I ось тобі мій плащ
Що чула ти утікаючи
Що знала ти розглядаючи книгу
Що мала ти сподіваючись
На мене
Тільки дощ та кригу
Заледве жива хіба ні
Та я знайшов тебе у світі
Прошу залиш усе мені
Я скажу що все треба змінити