"Віддай мені мене живого..."
Віддай мені мене живого,
Напитись дай хмільних степів,
Широких, вічних і вологих,
Дай жити так, як я хотів...
Врятуй мене своїм прокльоном,
Зціли отрутою всі рани,
Жени подалі вовком сіролобим
Туди, де вітер, воля і кургани…
...Я не забуду ніколи
Твої очі та плечі...
...Дотик губ бузинових…
Твою душу лелечу...
І нехай доспіває
Тобі за мене далечінь
Про мій шлях, що триває
І тече в Безкінечність...
Залий мій слід молоками відрази,
В чужих обіймах загаси вогонь,
Сховай під обладунком зради
Надію, віру та любов...
Відчуй грозу, що слинить небо,
Цілує очі жовтими губами
І в серце влизує молебен
Про те, як вітер бавиться з гілками...
...Я не забуду ніколи
Твої очі та плечі...
...Дотик губ бузинових…
Твою душу лелечу...
І нехай доспіває
Тобі за мене далечінь
Про мій шлях, що триває
І тече в Безкінечність...
Віддай мені мене живого,
Напитись дай хмільних степів,
Широких, вічних і вологих,
Дай жити так, як я хотів...
