Ми точно були відморозками –
принаймні в ту ніч, на трасі.
А ще як стрибали із потяга
після пробудження спільного
на верхньому, правому... лівому?
Та яка врешті гра різницями!
Ми на трасі і ніч не вітряна,
ми танцюємо на подвійній, і
нам сигналять летючі привиди
із двома конусоїдно-білими.
Ти смієшся, ти дражниш байкерів,
я сміюся, збиваюся з ритму.
Ми шалені, ми п'яні, крилаті!
У нас клíтки грудні – відкриті!
І травою, густою, чорною
від легень, між долонь, під спинами
паротяг літаком захлинутим
нас у космос кидає вихором!
Ти смієшся, у тебе штормами
спокій з диким, глибинним гуркотом
по гортані пускає хвилями
море з щастя, радості, муркоту.
Я сміюся, палаю вдихами:
мов ножами всесвітнє вариво.
Нам без даху дороги шарпані
кращі разами! разами! Разом! ми.
#Семантика_