Є 27 речей, яких не варто говорити тим, кого кохаєте:
«Хіба не казав тобі, що ти така ж сама як твоя мати; Маєш завжди поганий настрій; Ти бездумний; Це твоя. Вина; Щось тобі не підходить?; Можеш лише нарікати; Що б не зробив, нічого тобі не подобається. Маєш те, на що заслужив; Чому ніколи не слухаєш?; Спробуй бути відповідальним; Що собі мислиш?; З тобою годі витримати; Не знаю, навіщо з тобою зв’язався; Можу навіть зі шкури вилізти, але й так нічого з того не буде; Робитиму, що захочу, якщо тобі не подобається, завжди можеш відійти; Як ти вже щось придумаєш …; Яка безглузда думка!; Єдине, на що здатен, - думати лише про себе; Зробив би це, коли б мене любив; Ти - як дитина; Умієш міняти лиши погляди; Прийми заспокійливе; Які там в тебе проблеми!; Не можу тебе зрозуміти; Ти завжди мусиш мати рацію?»
Є 37 речей, які слід казати тим, кого любите:
«Зроблено досконало; Ти фантастичний; Було прекрасно; Ти сьогодні була чудова; Без тебе чогось бракує; Справді, дуже ціную те, що ти зробив для мене впродовж усіх цих років; Ти найцінніша особа в моєму житті, цінніша за дітей, кар’єру, друзів, цінніша над усе; Щасливий, що одружився з тобою; Ти – найкращий мій друг; Коли б мав прожити ще раз життя, повторно одружився б із тобою; Хочу нині бути з тобою; Мені тебе не вистачало; Не міг перестати думати за тебе; Як мило прокинутись, усвідомлюючи, що ти поряд; Буду завжди тебе кохати: Люблю дивитись, як виблискують твої очі, коли смієшся; Сьогодні ти прекрасна як завжди; Довіряю тобі; Завжди можу на тебе розраховувати; Завдяки тобі маю добре самопочуття; Я такий гордий, від того, що можу бути біля тебе; Мені прикро; Я помилився; Чого б ти ще хотіла? Про що роздумуєш?; Мені вистачить уже того, що слухаю тебе; Ти надзвичайна; Не можу собі уявити життя без тебе; Поруч з тобою хочу ставати щораз кращим. У чому можу тобі допомогти?; Молись за мене; Нині молився за тебе; Цінна кожна хвилина, яку перебули разом; Дякую за твою любов; Дякую, що приймаєш мене таким який є; Дякую за те, що ти біля мене; Ти кожен день робиш щоразу кращим».
Із книжки Бруно Ферреро «Життя це все, що ми маємо»
