Поглянь, мамо! – вигукнула семирічна Марта.
– Зараз, зараз! – автоматично вимовила знервована жінка за кермом, маючи на голові купу справ, що іще очікували на неї вдома.
Потім була вечеря, перегляд телепрограм, купання, телефонні розмови, аж пришов час, коли треба було вкладатись спати.
– Марто, вже час іти в ліжечко!
Дівчинка побігла східцями вгору. Мама вже падала від утоми, та цілуючи її, усе ж знайшла в собі сили, щоб помолитися разом з донечкою. Поправила ковдру.
– Мамусю, забула дати тобі одну річ!
– Даси вранці, – відповіла мама.
Дівчинка невдоволено насупилась.
– Але ж вранці в тебе знову не буде часу!– запротестувала.
– Знайду час, не хвилюйся, – відказала мати, обережно обороняючись.
– Добраніч! – додала й рішуче зачинила двері.
Та все ж не змогла забути сумних очей дитини. Тихесенько повернулась в кімнату до дівчинки. У маленькій дитячій ручці помітила затиснені клаптики паперу. Наблизилась й обережно розтулила долоньку. Дівчинка подерла на дрібненькі шматки велике червоне серце із написаним на ньому віршем, що мав назву: «Чому я люблю свою маму». Жінка старанно зібрала всі клаптики й, наче з дитячої складанки, спробувала скласти пошматований листок паперу. Врешті змогла прочитати, що написала Марта:
«Чому я люблю свою маму»
Навіть як багато працюєш
І мусиш вирішити тисячу справ,
Завжди знаходиш час
Побавитись зі мною.
Люблю тебе, мамо, бо я –
Найважливіша частина Твого дня!
Ці слова глибоко зворушили жінку. За десять хвилин вона знову зайшла в кімнату дівчинки, тримаючи срібну тацю з двома чашками шоколаду і двома шматками торта. Лагідно погладила пухкеньку щічку Марти.
– Що трапилось? – запитала дівчинка, здивована нічними відвідинами.
– Це для тебе, бо ти – найважливіша частина мого дня!
Дівчинка посміхнулась і, трохи надпивши з горнятка, знову заснула.
А хто є найважливішою частиною твого дня?
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі» Poglyan, mama! - Viguknula semirіchna March.
- Infection, at a time! - Automatic and vimovila znervovana zhіnka for Kermit, mayuchi on golovі Kupu right, scho іsche ochіkuvali neї on in the home.
Potіm Bula Supper, pereglyad esta, swimming, telefonnі Rozmova, sew much time, if Bulo Treba vkladatis sleep.
- March, vzhe hour іti in lіzhechko!
Dіvchinka pobіgla skhіdtsyami Vgoru. Mom fell vzhe od faint, she tsіluyuchi її, truncated Well znayshla in sobі Seeley dwellers pomolitisya s donechkoyu time. Kovdrya corrected.
- Mamusyu, Zabul Dati Tobi one rіch!
- Dasi vrantsі - vіdpovіla mother.
Dіvchinka nevdovoleno frowned.
- Ale w vrantsі in you znovu not bude hour! - Zaprotestuvala.
- Znaydu hour, hvilyuysya - vіdkazala mother, oberezhno oboronyayuchis.
- Dobranіch! - Doda th rіshuche dverі intonation.
That all are not zmogla zabut PRSPs Dytyna eyes. Tihesenko turned up in kіmnatu dіvchinki. In malenkіy dityachіy ruchtsі pomіtila zatisnenі Paper the klaptiki. Nablizilas th oberezhno roztulila dolonku. Dіvchinka poderla on drіbnenkі Shmatko bike Cervone Serce іz writing on nomu vіrshem scho MAB Project: "Chomu I love my mom." Try Zhіnka zіbrala OAO All klaptiki minutes, nache s dityachoї skladanki, sprobuvala sklasti poshmatovany Paper the leaf. Vreshtі zmogla read! Scho wrote to Martha:
"Chomu I love my mom"
Navіt yak bagato pratsyuєsh
The I musish virіshiti tisyach right,
Zavzhdi znahodish hour
Pobavitis Zi me.
I love you, mama, I bo -
Nayvazhlivіsha Chastina Tvogo day!
Tsі word gliboko zvorushili zhіnku. Ten hvilin Won znovu zayshla in kіmnatu dіvchinki, trimayuchi srіbnu tatsyu s EYAD cup of chocolate cake i EYAD Shmatko. Lagіdno stroked puhkenku schіchku Marty.
- Shcho TRAP? - Powered dіvchinka, zdivovana nіchnimi vіdvіdinami.
- Tse for you, bo ti - nayvazhlivіsha Chastina direct day!
Dіvchinka posmіhnulas i, s gornyatka Troch inscription, znovu asleep.
A hto Je nayvazhlivіshoyu Chastain tvogo day?
Bruno Ferrero Іz book "365 for short іstorіy dushі" Смотрите также: | |
