Молю, не забирай у мене осінь.
Вона – це все, що гріє ще теплом.
Вона ще вранці жовте листя росить,
а ти вже снігом вкрив її чоло.
Вона ще пахне яблуками з саду,
ще не зібрала весь свій урожай,
А ти вже снігом вкрив її нахабно.
Не треба ще. Ще трішки зачекай.
Дозволь мені напитись її трунку,
на повні груди видихнуть тепло.
Дозволь їй стати моїм порятунком
й мого будинку зачинить вікно.
Ще не срібли її волосся снігом -
нехай іще побуде молода.
Й нехай вона облудлива й невірна,
але для мене вічно золота.
I pray , I do not take the fall.
It - it's that warm even heat.
It has yellow leaves wet in the morning ,
and you have snow hid her forehead.
It still smells of apples from the garden
not yet gathered all my harvest,
And you have snow hid her cheekily .
It is not necessary yet. Even a little wait .
Let me drink it trunku ,
breathe in deeply warm.
Let it become my salvation
my house and shut the window.
Not her silver hair snow -
Let Stay still young.
And let it obludlyva and wrong,
but for me forever gold.
