МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
ІNТЕRМЕZZO
Присвячую Кононівським полям
Дійові особи:
Моя утома.
Ниви у червні.
Сонце.
Три білих вівчарки.
Зозуля.
Жайворонки.
Залізна рука города.
Людське горе.
Лишилось тільки ще спакуватись... Се було одно з тих незчисленних "треба", які мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те "треба" мале, чи велике, - вагу те має, що кожен раз воно вимагає уваги, що не я їм, а воно мною уже керує. Фактично стаєш невільником сього многоголового звіра. Хоч на час увільнитись від нього, забути, спочити. Я утомився.
Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а і чуже. А врешті - хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути, самотнім. Признаюсь - заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину.
Так, ти стаєш мені на дорозі і уважаєш, що маєш на мене право. Ти скрізь. Се ти одягла землю в камінь й залізо, се ти через вікна будинків - тисячі чорних ротів - вічно дихаєш смородом. Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, злості. Як звірина. Скрізь я стрічаю твій погляд; твої очі, цікаві, жадні, влазять у мене, і сама ти, в твоїй розмаїтості кольорів й форм, застрягаєш в моїй зіниці. Я не можу розминутись з тобою... я не можу бути самотнім... Ти на тільки йдеш поруч зо мною, ти влазиш всередину в мене. Ти кидаєш у моє серце, як до власного сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач. Свою жорстокість і звірячі інстинкти. Весь жах, весь бруд свого існування. Яке тобі діло, що ти мене мучиш? Ти хочеш буть моїм паном, хочеш взяти мене... мої руки, мій розум, мою волю і моє серце... Ти хочеш виссать мене, всю мою кров, як той вампір. І ти се робиш. Я живу не так, як хочу, а як ти мені кажеш в твоїх незліченних "треба", у безконечних "мусиш".
Я утомився.
Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій.
Хто дасть мені втіху бути самотнім? Смерть?
Сон?
Як я чекав їх часом!
А коли приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе - люди і там чигали на мене. Вони сплітали своє існування з моїм в химерну сітку, намагались налити мої вуха та моє серце тим, чим самі були повні... Слухай-но, слухай! Ти й тут несеш до мене свої страждання? Своє мерзенство? Моє серце не може більше вмістити. Воно повне ущерть. Дай мені спокій...
Так було по ночах.
А вдень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні, з усіх городських вулиць.
* * *
Поїзд летів, повний людського гаму. Здавалось, город витягує в поле свою залізну руку за мною і не пускає. Мене дратувала непевність, що тремтіла в мені: чи розтулить рука свої залізні пальці, чи пустить мене? Невже я вирвусь від сього зойку та увійду у безлюдні зелені простори? Вони замкнуться за мною, і надаремне клацати буде кістками залізна рука? І буде навколо і в мені тиша?
А коли все отеє сталось, так просто і непомітно, я не почув тиші: її глушили чужі голоси, дрібні, непотрібні слова, як тріски і солома на весняних потоках...
...Одна знайома дама п'ятнадцять літ слабувала на серце... трах-тарах-тах... трах-тарах;тах... Дивізія наша стояла тоді... трах-тарах-тах... Ви куди ідете?.. Прошу білети... трах-тарах-тах... трах-тарах-тах...
Якийсь зелений хаос крутився круг мене і хапав бричку за всі колеса, а неба тут було так багато, що очі тонули в нім, як в морі, та шукали, за що б зачепитис MIKHAILO KOTSYUBINSKY
ІNTERMEZZO
Prisvyachuyu Kononіvskim fields
Dіyovі individuals:
My Utomo.
Nivi have chervnі.
Sonce.
Three bіlih vіvcharki.
Zozulya.
Zhayvoronki.
Zalіzna hand in the city.
Lyudske mountain.
Lost tіlki shte spakuvatis ... Se Bulo one quiet nezchislennih s & quot; & quot ;, Treba yakі mene so tired i not allowed to sleep. Darma, chi those & quot; Treba & quot; Male chi bike - those breaking bar Got scho Leather vono vimagaє uwagi time, I did not scho їm, as I have already keruє vono. Factuality staєsh nevіlnikom sogo zvіra multi-headed. Hoch on the hour uvіlnitis od Demba, zabut, spochiti. I utomivsya.
Bo Zhittya bezupinno i nevblaganno іde on Me, yak Hvilya ashore. Not tіlki Vlasna and i chuzhe. A vreshtі - hіba I know de kіnchaєtsya Vlasna Zhittya and chuzhe pochinaєtsya? I smell, yak chuzhe іsnuvannya enter moє, mov povіtrya krіz vіkna i dverі, yak Vod pritokіv have rіchku. I do not mozhu rozminutis s Lyudin. I do not mozhu Buti, samotnіm. I confess - zazdryu planets: the stench of toil svoї orbіti, i nіscho not staє їm on їhnіy dorozі. Todі yak on svoїy I skrіz i zavzhdi strіchayu Lyudin.
So, Meni ti staєsh on dorozі i uvazhaєsh scho mene maєsh on the right. Tee skrіz. Se ti odyagla land kamіn th zalіzo, ce ti through vіkna budinkіv - tisyachі nintendo rotіv - vіchno dihaєsh Smorodov. Tee bichuєsh Holy Tisha zemlі skregotom factories thunder kolіs, brudnish povіtrya Peel that: Format, Revesz bolyu od, s radostі, zlostі. Yak zvіrina. Skrіz I strіchayu tvіy Poglyad; tvoї ochі, tsіkavі, zhadnі, vlazyat at mene, i ti itself in tvoїy rozmaїtostі kolorіv th forms zastryagaєsh in moїy zіnitsі. I do not mozhu rozminutis with You ... I do not mozhu Buti samotnіm ... Tee on tіlki ydesh LP me close by, five vlazish vseredine in Me. Tee kidaєsh have moє heart with very, yak to Vlasna skhovku, svoї strazhdannya i svoї bolі, rozbitі of Hope i your rozpach. His zhorstokіst i zvіryachі іnstinkti. All zhah whole Brood svogo іsnuvannya. Jake Tobi dіlo scho mene ti muchish? Tee hochesh lists you moїm Pan, want to take mene ... moї hands miy Rozum, my will moє Serce i ... Tee hochesh Wissant Me, all my blood, that yak vampіr. The I ti se Robichaux. I live not, I want to yak and yak meni ti seem to tvoїh nezlіchennih & quot; & quot ;, Treba have infinitely & quot; & quot ;. musish
I utomivsya.
Mene misrepresented people. Meni bothering Buti zaїzdom de vіchno tovchutsya otі stvorіnnya screaming, i metushatsya smіtyat. Povіdchinyati vіkna! Provіtrit Donkey! Vikinut time іz smіttyam i quiet, scho smіtyat. Let him have uvіydut hut cleanliness spokіy minutes.
Hto Dusty Meni vtіhu Buti samotnіm? Death?
Sleep?
Yak I Checa їh hour!
And if that comes perfectly brother smertі i Brave Me to myself - people i there Chikhai on Me. Pong splіtali svoє іsnuvannya s moїm in chimeric sіtku, preserver of Namangan moї Vuh is the heart with very moє Tim cpm samі boule povnі ... Slukhai-but sluhay! Tee minutes then rushing to Me svoї strazhdannya? Svoє merzenstvo? Moє Serdce not Mauger bіlshe vmіstiti. Vono Povny uschert. Give meni spokіy ...
So Bulo for nights.
And a day I zdrigavsya, if Chuv yourselves Shade od Lyudin, i s ogidoyu sluhay revuchі lyudskogo Zhittya flow, scho raced nazustrіch, yak Dyki konі, s usіh gorodskih vulits.
* * *
Poїzd letіv, Povny lyudskogo din. Zdaval city vityaguє field zalіznu his hand for me i do not puskaє. Mene dratuvala nepevnіst scho tremtіla in Meni: Chi roztulit hand svoї zalіznі paltsі, chi let Me? Nevzhe I Virve od sogo Zoya that uvіydu have bezlyudnі zelenі expanses? Pong withdraw after me, i nadaremne klatsati Buda kіstkami zalіzna hand? The I in Buda Navkolo i meni hatchet?
And if all oteє happened, so i just nepomіtno, I do not pochuv tishі: її Stranger's muffled voice, drіbnі, nepotrіbnі words yak i trіski straw on vesnyanih flows ...
... One lady znayoma p'yatnadtsyat lіt slabuvala to heart with very ... fuck-tarakh-minute ... fuck-tarakh; s ... Divіzіya our standing todі ... fuck-tarakh-minute ... Wee Cudi іdete ? .. Please bіleti ... fuck-tarakh-minute ... fuck-tarakh-minute ...
Yakiys Zeleny chaos circle krutivsya mene i seize chaise for OAO All-wheel drive, and then the sky so bagato Bulo, scho ochі drowned in nіm, yak in morі, that Suka, for scho b zachepitis Смотрите также: | |
