Ти той,
з ким я мрію прокинутись.
З ким хочу лежати поряд,
відчуваючи як накриває, мов хвиля,
моє оголене тіло шовкова постіль.
Хочу липнути
до тебе стегном,ключицею,спиною,
відчувати,
що «I'm totally lost
in U».
Ти той, через кого у серці солодкі повені
настільки стрімкі та сильні,
що рвуть вени і пробивають
наскрізь груди.
Ти один серед всього цього словесного
бруду кохаєш мене рідною мовою.
Коли я порожня й розбита, наче чашка,
з якої мить тому втамували спрагу
й у гніві жбурнули об стіл.
Коли немає сил навіть на те,
щоб вийти з цих 4х бетонних стін…
Тоді саме ти той, хто мене ладнає,
не жаліючи ані крихти сил та часу.
Хто рятує від нестерпних нападів болю
гарячими вустами й жартами,
так що регіт мій відлунням котиться по горищу.
Іноді я не знаю чому ця любов, мов хамелеон,
від щастя змінює колір і
чи я справді тебе заслуговую, чи справді
я тебе варта, бо ти той,
хто
мене відродив, після того як інший до тла знищив.