Mar. 5th, 2011 at 1:04 AM
Я ніби сьогодні себе залишила вдома...
Забула так само,як вимкнути світло чи праску.
Словом,багато причин.Це,напевне, конфузія втоми.
Вибач,будь ласка.
Я знаю,що ти мене всеодно любитимеш...
Хворою,ситою,мов асфальт, розбитою вщент.
Я буду для тебе,як книга,прочитана
з початку в кінець і не втрачатиму сенс.
Хтось спокійний грає нами в нарди.
Хтось за хребет вириває з корінням
останні розсадники правди,
натирає маслом сумління,
щоб блискучим і чистим здавалось,як завжди.
Я хочу чути в нашому домі дитячий сміх
таким життєдайним,раптовим,мальованим...
Немов олівцем ескіз.Любов,як весна і Бог,
не лишень нас двох,врятує всіх.
Всіх, хто хоче бути врятованим.
Mar. 5th, 2011 at 1:04 AM
I myself zalishila nіbi NAS of Ukraine in the home ...
Zabul so very, yak vimknuti Svitlo chi Prasquier.
In short, bagato prichin.Tse, melodic, konfuzіya misrepresented.
Vibach, whether weasel.
I know scho ti mene vseodno lyubitimesh ...
Ailments, sitoyu, mov asphalt rozbitoyu vschent.
I will be for you, yak books read
h cob in kіnets i do not vtrachatimu sensei.
Htos spokіyny graє us backgammon.
Htos for ridge virivaє s korіnnyam
ostannі rozsadniki truth,
natiraє oil sumlіnnya,
dwellers bliskuchim i clean zdaval yak zavzhdi.
I want to Chuti Nashomu domі Kindergarten smіh
so zhittєdaynim, raptovim, malovanim ...
Nemov olіvtsem eskіz.Lyubov yak spring i God,
not depriving us dvoh, vryatuє vsіh.
Vsіh, hto Hoca Buti vryatovanim.
