Залишу напевно минуле без жалю, крок собі на зустріч я зроблю.
Спитаю, у тиші: «Як бути? Що далі? Де той що люблю?»
На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть.
Приспів:
Зупиню мить мінливу,
серцю дам сліз гарячих
і туман нам як ложе простелю.
Без вогню ніч зігрію,
сум як попіл розвію
і собі я зізнаюсь, що люблю.
Видіння розтане, як потяг в туманах, мить на деньці серця збережу.
Спитаю у тиші: «Кохання – омана? Чом за ним тужу?»
І крізь сон неначе, знову я побачу все, що сталось на яву.
Приспів
Зупиню мить мінливу,
серцю дам сліз гарячих
і туман нам як ложе простелю.
Без вогню ніч зігрію,
сум як попіл розвію
все зроблю щоб ти бачив, що люблю.
Zalishu melodiously passed without Jalou, Krok sobі on zustrіch I zroblyu.
Spital, in tishі "Yak Buti? Scho Dali? De scho like that? "
On mezhі of Hope, I'll chekati, snovidіnnya live.
Prispіv:
Zupinyu Mit mіnlivu,
My Heart Ladies slіz garjachego
i mist we yak prostelyu bed.
Without Vaughn nich zіgrіyu,
sum yak popіl rozvіyu
i sobі I zіznayus scho love.
Vidіnnya roztane yak potyag passes in the fog, Mit on dentsі zberezhu insertions.
Spital in tishі "Kohannya - Oman? Chom tuzhu him? "
Krіz Nenach the I sleep, I znovu pobachu all scho happened in reality.
Prispіv
Zupinyu Mit mіnlivu,
My Heart Ladies slіz garjachego
i mist we yak prostelyu bed.
Without Vaughn nich zіgrіyu,
sum yak popіl rozvіyu
all zroblyu dwellers minute bachiv scho love.
