Чужої мови я не знаю,
А чи на світі є чужа?
Та лиш тією заспіваю,
Котрою мати нарекла.
Як не зречешся ти тієї,
Що у колисонці чував,
Душа засвітиться зорею.
Зорю, щоб людям ти віддав.
Приспів:
Колиско моя яворова,
На денці лона твого,
Дитино, колишиться слово,
Начувайся сину його.
Леліймо слово колискове,
Нехай пра-правнукам буде.
Нехай і їх щодень додому
Колиска мамина зове.
Бо там краплина милосердя,
Там доброта гойдає світ
І не остудиться там серце,
Душа прийдешня, маків цвіт.
Приспів. (2)
Від діда прадіда твого,
Зорею буде повік
Священне вкраїнськеє слово,
На тому стоятиме рід.