В тенетах глухої свідомості
Виразка дикої люті.
Відчужений стан невагомості,
Всі молитви забуті.
Закони моралі розклалися,
Єдино праведні наміри
З брехнею світів змішалися
Архітектором власної камери.
Під тонами самообману
Поховано прозріння.
Гучну лицемірну пошану
В обмін на сліпе поклоніння.
В лещатах чужого контролю –
Рух недобитого звіра.
Правдива втеча від болю –
Наркотична пальміра.
В тенетах слабкої свідомості
Росте чергова пухлина.
Страх, боязнь невідомості
І збичована згорблена спина.
Нові біологічні істоти –
Големи другого сорту.
Покоління втіх й позолоти,
Декадансного акорду.
Витирають пам’ять предків,
змінюють колір шкіри,
За надщерблені монети
Перетворюються в звірів.
Замалює, випалить чорним
Крихку, хитку, недобиту
Свідомість і наче жорна
Розітре з попелом світу.