Ти дзвониш вночі і мовчиш не про мене
Знаєш даремно, я все давно відчула
П’ю мед із вином бережу ті останні сили тіла
Бо твоя любов тягне нас
на дно….
Тільки ти пробачав ту весну
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні венецій ти пробачав
Мені все чи це знак
що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
Сніг попелом став знала я не даремно
Пізно і темно, страшно іти кудись одній
Ти будеш мій ще на мить не бажаєш зла, напевно
Краще нам піти у свої… Cвіти…
Тільки ти пробачав ту весну
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні венецій ти пробачав
Мені все чи це знак
що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
А пробачати було нічого
Я так собі гралась мов дитина
Від щастя і аж до відчаю
Я здогадувалась, що не єдина
Мучила себе протиріччями
Я не знала, що любов не завжди
Буде вічною…
Ти пробачав ту весну
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні венецій ти пробачав
Мені все чи це знак
що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
Ти пробачав
Мене…
Та чому ж болить все на Землі мине,
То ж нехай горить!