Ти занадто доросла щоб вірити у всяку хуйню ти вже виросла із себе і собою проросла
Ти не можеш відверто сказати люблю бо насправді не знаєш як складеться життя
Ти не можеш довіряти перехожим людям бо стовідсоткових гарантій ніхто не дає
І сексом займаєшся мов самосудом бо у мене нема а у інших він є.
Ти занадто висока щоб подивитись до низу. Ти гірка мов кінцівка драми
І безкінечні твої анти – фризи сповнені гіркістю львівської кави
Ти не вмієш чавити сталь й повільно заростаєш іржавими чагарниками
І друзі твої нажаль рятувати б тебе не стали.
Ти – це взагалі занадто. І я занадто тобою переймаюсь
Вбиваючи все акуратно повільно й незримо я задихаюсь
Замальовую маркером набіло всіх вчорашніх знайомих
До половини скурюю «мальборо» без зайвих причин та забобонів.
You're too grown up to believe in any garbage you have already grown out of yourself and a sprouted
You can not honestly say I love because not really know how life was formed
You can not trust people because passers-hundred percent guarantees no one gives
I like doing sex lynching because I do not have and in others it is.
You're too high to see to the bottom. You like bitter ending drama
And your endless anti - friezes full of bitterness Lviv coffee
You do not know how to squeeze steel and rust slowly overgrown shrubs
And unfortunately your friends to rescue you did not.
You - this is too much. I too I preserve thee
Killing everything slowly and gently invisibly I gasp
Nabil sketched marker of yesterday's Friends
Up to half skuryuyu "Marlboro" without unnecessary reasons and prejudices.