Вітер та злива
Пам’ятаєш, як в перший день
Ми посміхались?
Щоб здаватись відвертими
В голос сміялись…
Пам’ятаєш, як в другий день
Фліртом змагались?
І, з легкою розпустою,
Красою пишались.
Пам’ятаєш, як в третій день
Все помінялось?
У взаємній тендітності
Тілами змішались.
А на ранок в четвер
Наші очі сховались.
Зберегти один одного
Якось не склалось
Мабуть був час, щоб все поміняти,
Перестати брехати і почати брехати
Що я майже веселий, а ти майже щаслива.
Та вже нема того діла, в словах вітер та злива.
Як тіні минулого були колись білі,
Пам’ятаєш той день, коли вони потемніли?
Як потрошку зникали споріднені цілі,
І я відчув чужий дотик на твоєму тілі.
Мабуть був час, щоб все поміняти,
Перестати брехати і почати брехати
Що я майже веселий, а ти майже щаслива.
Та вже нема того діла, в словах вітер та злива.