Роскажи мені, могила,
Хто ж тебе насипав?
Тай і хто ж вас, могилоньки,
По степах насіяв?
Іздалека тебе видно, земляна горбина,
Поросла, мов сивиною
Чебрецем, полином
Над чиїми кісточками
Тебе нагорнули,
Та й кого гіркою чаркою
В тризні пом’янули?
Стали прахом ті кісточки
Наче й не бувало.
Де й поділась тая слава
Наче й не літала!
Вітер шепче із ковилом,
Легесенько грає,
Мов козацькими чубами
Тихо повіває.
Роскажи мені, могила,
Хто ж тебе насипав?
Та і хто ж вас, могилоньки,
По степах насіяв?