ГіМН СТРИБОГУ
Над горами темрява й спалахи заграви,
Грім гремить і буривій там співають слави
Позбиралися вітри й хмари позтулялись
Сам Стрибог гряде сюди, мороки злякались
Блискавиці в висоті небо борознили
Громовиці вогнекрилі треби приносили
Перед величчю його все лихе жахнулось
Поховалось хто куди а ж земля здригнулась
Закипіли всі моря, в верх підняли хвилі
Шану свою віддають цій нестримній силі
Вже вклоняються ліси й трави похилились
Перші велетні стихій в просторі з`явились
ПР
Слався дід вітрів Стрибоже
Все для змін руйнуєш ти
Знищиш вскорі все негоже
Смерчем-зла знеси мости
Викорчовуєш з корінням
Те що більше не росте
Тож нехай же твоя воля
У Словянах проросте