Он лава гаряча,
Що вирвалась щойно на волю... на волю...
Я більше не плачу
І не жаліюсь на долю
На долю на долю на долю на долю
Але ті слова надовго в пам’яті
Ті слова навіки там
Кому потрібні всі страждання ті
Волі дай нарешті нам
Волі, дай волі
Бо годі з мене болю
Знаєш, годі з мене болю
Під вечір під тихий
Я вийду і буду молитись
За тебе
Хай горе і лихо
Тебе оминають, женуть хай
Від мене
Але чогось не вистачає мені
Чогочогочогочого не дістає мені
Чогочогочогочого не дістає мені
Чогочогочогочогочого не дістає мені
Я знаю – поверни мені мій біль
Ти просто...
Поверни...
Мені...
Мій...
Біль...