Зачекай, ти куди? (х6)
Лише не згасай!
Чи ти ще не знаєш? Хіба не відомо?
Погасло світло у нашому домі.
Ти стукаєш в вікна. Хіба ти не бачиш?
За тебе твоїми сльозами я плачу!
Я знаю, це я тобі світло гасила,
Та протистояти уже нема сили.
Я більше не стану, скоріш навпаки —
За кожен твій вогник я палю свічки.
Я не буду мовчати
Я не буду мовчати
Я не буду мовчати
Бо нестерпно пече
Давай разом кричати
Давай разом кричати
Давай разом кричати
Як з очей потече
Коли тобі важко, закривай очі.
Страшно? Ховайся, нічого не зміниш.
Вихід емоцій назовні щоночі,
Тобі дають те, чого ти не оціниш.
Почуй в голові своїй ті голоси:
Смертю клянуть, але я не боюся.
Душу свою, як би хто не просив,
Не відпускай. Я за неї молюся.
Пр:
Крик
Нехай буде там
Глибоко в мені, разом з болем навіки вінчати,
Не спати велить.
Біль…
Мій біль це твій шрам.
Мій біль це твій шрам, залиши мені кілька на згадку,
Мені ж іще недостатньо болить.
Я не забуду ясне
Світло у твоїх очах.
Будеш з приходом весни
Спати на моїх плечах
Пр
Зачекай, ти куди?
Просто будь поряд десь.
Тільки чуєш? Не йди…
…бо мені вже не впоратись.
