Безкінечні бої.Нескінченні хвилини.Незлічені втрати
Назавжди у думках.Не проходила кров.Не проходили кулі.
Лиш мінялись тіла у червоних ровах...Їм шукати
Б миру, їм би щастя шукати.Розгинати сутулі
Зміцнілі спини, а не в полі смерть уникати.
Їм би серцем кохати...Всі світанки напам'ять
З страхом в'їлися в очі,кожні очі у страти,
Кожні страти в життя,а воно лиш у груди ранить
Бо не ма забуття...Бо не має вже більше спокійного
Ранку, приємної ночі й звичайного сну.
Бо немає нічого,немає, немає..!Лиш покійного
Сльози в найщасливішу в світі весну...
Люди плачуть у свято.Люди палять свічки на вікні.
Вони дякують небу і богу і долі.
Вони знають що поки що тут не одні.
І на мить замовчавши дякують долі.
Вони вставши змовчать, затамують дихання.
І вшанують пам'ять загиблих в війні.
Бо це буде хвилина. хвилина мовчання.
Бо це будуть секунди сумні.