В дитинстві татка не було а брат замало за поліно брався
Я коліна не ставав бо полінувався
Моя країно, слався, хоч ти горіла зла вся
Я не змарнів, не здався, наш спів поміж руїни слався
Дурниць я сувої накоїв
Це все дівиці і гори напоїв
Я не п'яниця, якої такої?!
Моя світлиця - повний зброї і крові покоїк
Мене москаль лякає люттю, тю!
Сиджу на присьбі і палю тютюн
Ковток, як море, пізнавши скруту дюн
Плюю і йду. Ти плачеш мила? у-тю-тю
Моє життя пішло коромислом
І клята скрута горло стисла
Мене під суд вестиме скоро пристав
Кричу у дзеркало: йди геть зі своїм хворим хистом
Ну звісно я з лісу селюк і шлю вам свій злісний салют
Я дійсно на вістрі стою, мій бізнес - це пісня з кают
Клятих галер. Від них тобі втікати б, але
Запізно і я в тобі свого біса вселю
Моє життя занадто швидкоплинне
Тож я чекаю як блискавиця в шибку блимне
Бо це життя занадто сміховинне
Воно нагне тебе й пихату пику з віком вимне
Вибили всі кляті мізки, хоч різ без батька й різки
Та якщо падав то падав з тріском
Нам би забави там де протилежна стать і віскі
Проте переспати є з ким а спати ні з ким
Колись я може кану в ті Канни, в набитий катер дівками
Та поки кишені кляті з дірками
Картаю карму роками
Вирив в грудях кратер руками
Вирвав те, шо там було і вклав туди чотирикамерний камінь