Скоро вечір.
Одинокий лист, гнаний вітром,
Пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я,
Бо навіщо?
Моє кохання як той жовтий лист.
Він може впасти тільки до твоїх ніг.
Приспів:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе я.
А може завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Так знай, я щастя своє тут
Залишив, залишив я.
Можливо, завтра
Ти пройдеш біля місця наших зустрічей
Можливо, побачиш мій останній дарунок
Нашому коханню.
Якщо вітер не розвіє ті квіти,
Не чіпай їх, вони мертві.
Нехай вони лежать,
Викликаючи хвилинки суму закоханих,
Що проходять поруч.
Приспів
Soon evening.
Single letter, driven by the wind,
Flying past me.
He will not return more here.
Do not come back, perhaps, I
For what?
My love while yellow leaf.
It can only fall to your feet.
Chorus:
I do not know if I will come here again,
And leave your place
Those flowers that found in the garden
For you, for you I am.
Maybe tomorrow you pass here,
Where the wind petals shaken.
So know, I'm your happiness here
He left, leaving me.
Maybe tomorrow
You will pass near the place of our meetings
Maybe see my last gift
Our love.
If the wind does not dispel those flowers,
Do not touch them, they are dead.
Let them lie,
Calling a minute amount of lovers,
What are nearby.
Chorus
