Тарас Григорович Шевченко
Я ріс, як всі, не будучи відомим,
Плила серед селян мого життя ріка,
Мене не вчили у великім домі -
Я вчився грамоти в селянського дяка.
Я ріс, як всі, не будучи відомим,
І батько в заповіті не лишив нічого,
Старенька хата мала дах з соломи,
Але я мав сказати своє слово!
Ішли літа... Тарас слухав легенди:
Ні ляхи, ні Москва ще нас не покосила...
Росла звитяга й думонька крещендо
І я повірив свято, що в народі сила.
Дививсь на волю крізь маленький виріз,
І марив нею... закликав до бою...
Та час минав. Минало все. Я виріс.
Мене судили, бо не те говорю.
Мене карали, відправляли з неньки,
Та завше рятувала земленьки молитва.
Я став великим,
будучи маленьким,
Мої слова розносились як світло.
Ніхто не слав мені і привітання...
Моя, моя Украйно, віднині не сама!
І з того часу, як почалося заслання,
Моє знамення - це язичників сова.
А ви,
до смерті й після були вдячні,
Ви піднесли мене на тетрапод.
І нашим ворогам тепер удвоє лячно -
Я розказав народу те,
що він -
народ!
За це мене рівняли до ікони,
За це мене убрали в рушники.
І адресовані мені були поклони,
Й благословення отчої руки.
Писать не заборониш, а треба мене вбити!
Писати буду вірші, бо писати мушу!
І якщо хочете для мене щось зробити,
То помоліться Богу ви за мою душу.
Я став великим, вийшовши із вас,
Ходили з вами по одній землі!
Ви піднесли мене в іконостас,
А я часом клонивсь язичницькій сові.
Я став великим, вийшовши з малого.
Любов до України веде мене і гріє.
Я дивлюся на вас і радий-гордий з того,
Що мій народ уже ніколи не змаліє. Taras Hryhorovych Shevchenko
I grew up like everyone else, without being known,
Glided among the peasants of my life river
I was not taught in a great house -
I studied literacy in peasant clerk.
I grew up like everyone else, without being known,
And my father in his will had left nothing
The old house had a roof of straw,
But I have a say!
There were summer ... Taras listened Legends:
Neither Poles nor Moscow is not pokosyla us ...
Grew victory and crescendo dumonka
I believe holiday, the people power.
Looked at will through a small cut,
I raved about it ... called for battle ...
And time passed. All passed. I grew.
I tried because I do not speak.
I was punished, sent from the mother,
And always saved zemlenky prayer.
I was great,
Being small,
My words roznosylys as light.
No one had sent me greetings and ...
My, my Ukrayno, henceforth not alone!
And from the time that began exile,
My sign - a Gentile owl.
And you,
after the death were grateful
You lifted me to tetrapods.
And our enemies are now twice as scary -
I told people that
that he -
people!
For this to me rivnyaly icons,
For this to me ubraly towels.
And I have addressed bows,
Father and blessing hand.
Not forbid writing and must kill me!
Writing poetry will, because I have to write!
And if you want me to do something,
So you pray to God for my life.
I was great, coming from you,
We went with you on one earth!
You lifted me iconostasis
I sometimes klonyvs pagan Owl.
I was great, going small.
Love leads me to Ukraine and warm.
I look at you and happy, proud to
What my people will never zmaliye. | |
