Серед залитих бетоном районів
Серед розмитих берегів
На шиї стільки було медальйонів
Поруч стільки було ворогів
І мабуть десь на тому березі
Розвіється сум і печаль
Візьмеш човен попливеш у березні
Закрутиться в вузол спіраль.жаль
Одягнеш ти на себе новий камуфляж
Скільки навпроти болота
Будь обережним пригнись та не ляж
Щоб не попала сволота
Будь обережним не йди на вмовляння
Знай щось є краще цих слів
Ні заперечень просто мовчання
Так він мені відповів
То наша земля.наша.земля.наша земля
Де твоє ім*я.твоє ім.*я.твоє ім.*я
І в ту ніч коли він повертався додому
Він ще довго ходив вулицями міста
Сівши на лавку відчувши утому
Споглядав на нічного велосипедиста
Думав про те як все швидко змінюється
Думав про наслідки свого існування
І наше життя яке в днях вимірюється
І знову мовчання,мовчання ,мовчання