музика Володимира Івасюка
слова Богдана Стельмаха
Поглянь – усе навколо зацвіло:
ясна вода і сонце золоте.
Цвітуть гаї, цвіте густе зело.
Чому ж любов так довго не цвіте?
Так довго?!
В ріку перероста дзвінкий ручай.
Журбою розквіта гірка печаль.
Та ранок сонцем кожен день цвіте для нас.
І лиш любов цвіте один єдиний раз.
Стрімка ріка загубиться в моря.
Журбу розвіють радощі весни.
Минеться все, але любов моя
Не зронить цвіту навіть восени,
Не зронить!
В ріку перероста дзвінкий ручай.
Журбою розквіта гірка печаль.
Та ранок сонцем кожен день цвіте для нас.
І лиш любов цвіте один єдиний раз.
В ріку перероста дзвінкий ручай.
Журбою розквіта гірка печаль.
Та ранок сонцем кожен день цвіте для нас.
І лиш любов цвіте один єдиний раз.
Та ранок сонцем кожен день цвіте для нас.
І лиш любов цвіте один єдиний раз.
Один єдиний раз.
Один єдиний раз.
