музика Богдана Кучера
слова Степана Галібарди
Знов сонце ласкаве
промінь свій посилає
і степам, і долинам,
і потокам гірським.
Це моя Україна
день новий зустрічає.
Моя лагідна мати
усміхається всім.
Там, де Січ Запорізька
духом вольності віє.
І козацькії чайки
в Чорнеє море пливуть.
А на київських кручах
сяє злотом Софія.
І на гору Чернечу
нас дороги ведуть.
Світлу, сонцю радіє
Буковина й Поділля.
І над краєм Донецьким
в небі жайвір співа.
А з Карпатського літа
лине голос трембіти.
Все то є Україна –
наша пісня жива.
Це моя Україна
день новий зустрічає.
Величава княгиня
усміхається всім.
Слобожани вітають
запашниим караваєм
Закарпаття частує
хмелем чистих медів.
А у древньому Львові
пані всі гонорові.
Полтавчанок, киянок
як побачиш, умреш.
Синьоокі красуні
молоді волинянки
так подивляться в душу
очі не відведеш.
А як засвіт устануть
молоді козаченьки,
вміють честь боронити
і любити дівчат.
І покличе Полісся
на купальське весілля,
і принесуть лелеки
молодих козачат.
Бо козацькому роду
та й нема переводу.
І у вічному небі
наші зорі горять…
Це моя Україна
день новий зустрічає.
Величава княгиня
погляд ясних очей.
І гостинно і радо
щиро вас привітає
і запросить до хати
як поважних гостей.
І гостинно і радо
щиро вас привітає
і запросить до хати
як поважних гостей.
