буття лише тонесеньке павутиння
а що за ним
хаос божевілля
можливо це і є справжня реальність
і ця реальність червона
як меблі розкидані в голові
лиш безмізкі тіла навкруги
і такими ж червоними руками
закриваю твоє обличчя
життя трагедія
майбутні події
утопія
не здійснені мрії
і знову ці меблі у голові
лиш безмізкі тіла
навкруги
чистота моїх старих переконань
залита гноєм нових пізнаннь
що не дають не думати про тебе мій новий вибір
можливо правильний вибір
можливо
цей новий біль не стане уроком
цей новий вибір ще вилізе боком
і підпільний бунт скоро виллється чумою
та я не побачу його плодів
бо лежу з пробитою головою
У мутній та іржавій воді бо
я вже стомився терпіти життя серед тих
які вже звикли терпіти життя серед таких як я
і кров моя не змиє гріхи і сором
залишиться на завжди на ваших серцях на ваших очах
порожніх скляних очах