Стадо сліпих,
На все готових за гречку і хліб
Женуть на марш.
Ідуть, несуть на скронях презирства знак.
Гасла пусті харкають разом із кров'ю.
Тіні
Без імен
Разом
Всі кричать як один:
Ми проти свободи!
На площі аншлаг
Для овець
Зі сцени кричить шансон
Всміхається вождь
Із трибун
Плює на юрбу і йде
Мовчать, не сміють глянути вверх.
Їм не дано, в собі вбити рабів й змінити все!!!
Яка ціна?
Життів пустих
Без прав, без облич
Усі розійшлись
Лиш один,
Самотній старий поет
Чорнилами сліз
На землі залишив прощальний лист
Я вірю в диво,
І в стінах вічно крайніх хат
Сталевий голос
Розбудить волю до життя
Сліпі прозріють,
І буде скинутий тиран.
І в новім свті
Не буде місця для раба!