Скільком незгаданим належить «я»
Скільки загублених лишити не зуміли слід
Чого вартує між мільярдами одне життя
І шо коштує куля, як одне життя – цілий світ
Так мало тих, хто не втрачає голів
Відповідний хрест обов’язково знайдеться на кожні плечі
Після одиниць не вистачає нулів
Тому збіднілі лепрекони сумно палять у порожні глечики
Котрий із них не хоче в грохоту овацій
Бути згадуваним по гордому прізвиську нащадками
Свободу слова не в блокноті з лого корпорації
Свободу дій не в офісному кріслі з коліщатками
Я бачив сон: книгарні посеред церков, а не
Жива данина золоту в підносах оцинкованих
І в ньому від страшних новин не сіпало живіт
Я бачив сон, в якому всі були живі
На наших лицях вдавлені клейма
На них – прожиті роки, з котрими і близько ми не стали в ногу
Імена, шо не відповідають нікнеймам
Адреси, які не збігаються з прописками, і слава Богу
Нам же між зірок на сході, битих міріад
Нових вибоїн і колій, між нерозвіданих гряд і долин
Між навігаторів і ниток Аріадни
Шукати сьомі печаті, восьмі милі, дев’яті вали
Вбрід по Рубікону аж до лінії Кармана
Мій відрізок від дому через шторми до Валгалли
А решту нехай відміряє карма мені
Я зустрічав її колись і ми поладнали
Я би спитав у неї, скільком незгаданим належить «я»
Скільки загублених лишити не зуміли слід
Чого вартує між мільярдами одне життя
І шо коштує куля, як одне життя – цілий світ
