Останній вечір ми з тобою вдвох,
Горить прощальна свічка на столі.
Прости мені, кохана, я - не Бог,
Для мені ці борги вже замалі.
Мене душа знов кличе у світи,
А ти тут залишаєшся сама,
Як міг тобі за все я заплатив,
Порожня вже тепер моя казна.
Плачу за все! Плачу за все!
Плачу за все!
І за вино, і за любов, і за печаль!
Плачу за все,
Що день нам завтра принесе!
В душі не жаль,
Мені в душі не жаль!
Я пам‘ятаю, в мене ти була
І образ твій я в серці пронесу.
Не раз журба торкнеться ще чола,
А ще твою спокутую красу.
Та, що тут вдієш, я уже не твій,
Жде світ мене і жде нова любов.
Ти зрозумій, кохана, зрозумій:
Душа моя розтрати прагне знов!