І відстань мізерна між нами, якщо в одиницях довжини
Та скільки букв не стали словами - між нами стіною стали вони
І вони - це межа, і не більше, сенсу у собі не несуть
Ми їх самі можем скласти в слова, хоч у вірші, та з різних сторін протилежна суть
Приспів:
І я не тікаю від цього,
Хоч навіть не знаю, чи треба
Ефект від голосу твого -
Я іду до тебе!
І хоч крізь грозу чи похмурість,
Які так тобі ненависні,
Я вірю, хоч може і в дурість, -
Із хмарами щастя нависне!
Гроза із листям осіннім шаленим виром униз паде,
Вводячи в стан депресивно-пасивний того, хто в їх пастку попаде
Холодні каплі вриваються в душу тому, хто сам холодний, як лід
А я не з тих, я їм вірити мушу, хай заливають хоч цілий світ
Приспів:
І я не тікаю від цього,
Хоч навіть не знаю, чи треба
Ефект від голосу твого -
Я іду до тебе!
І хоч крізь грозу чи похмурість,
Які так тобі ненависні,
Я вірю, хоч може і в дурість, -
Із хмарами щастя нависне! И расстояние мизерная между нами, если в единицах длины
И сколько букв не стали словами - между нами стеной стали они
И они - это предел, и не более, смысла в себе не несут
Мы их сами можем составить в слова, хотя в стихотворении, и с разных сторон противоположная суть
припев:
И я не бегу от этого,
Хотя даже не знаю, надо
Эффект от голоса твоего -
Я иду к тебе!
И хотя через грозу или мрачность,
Которые так тебе ненавистные,
Я верю, хоть может и в глупость, -
С облаками счастье нависнет!
Гроза с листьями осенним бешеным водоворотом вниз падает,
Вводя в состояние депрессивно-пассивный того, кто в их ловушку попадет
Холодные капли врываются в душу тому, кто сам холодный, как лед
А я не из тех, я им верить нельзя, пусть заливают хоть целый мир
припев:
И я не бегу от этого,
Хотя даже не знаю, надо
Эффект от голоса твоего -
Я иду к тебе!
И хотя через грозу или мрачность,
Которые так тебе ненавистные,
Я верю, хоть может и в глупость, -
С облаками счастье нависнет! Смотрите также: | |
