Ти швидко так зайняв полицю своїх мрій,
І не поглянув, моя поруч.
У нас і схожий то товар лежав на ній,
Та кожен сам тримав власноруч.
Невдячні, горді, неуважні покупці
Це не оцінять, не поглянуть.
І ти не зможеш час тримати у руці,
Твої думки так скоро в'януть.
Ні, ми не розцвіли -
Ми цвіллю вкрились, як старе сміття,
Яким бажання наші і думки оточені
І ми не відкрились,
Вже час пройшов для того відкриття,
Ми залишились непотрібні і прострочені
І нас зметуть, щоб дати місце для нових.
Можливо, що вони і кращі.
А ми лежатимем на звалищах брудних
Такі закриті та пропащі.
Перегниватимем незлічені роки,
Можливо щось живе й проснеться,
І проростуть з нас квіти, та не навпаки -
Наш термін вже не повернеться.
Ні, ми не розцвіли -
Ми цвіллю вкрились, як старе сміття,
Яким бажання наші і думки оточені
І ми не відкрились,
Вже час пройшов для того відкриття,
Ми залишились непотрібні і прострочені
Ні, ми не розцвіли -
Ми цвіллю вкрились, як старе сміття,
Яким бажання наші і думки оточені
І ми не відкрились,
Ми запізнились, втратили життя,
І залишились непотрібні і прострочені Ты быстро так занял полку своей мечты,
И не посмотрел, моя рядом.
У нас и похож то товар лежал на ней,
И каждый сам держал руками.
Неблагодарные, гордые, рассеянные покупатели
Это не оценят, не взглянешь.
И ты не сможешь время держать в руке,
Твои мысли так скоро вянут.
Нет, мы не расцвели -
Мы плесенью покрылись, как старое мусора,
Каким желание наши и мысли окружены
И мы не открылись,
Уже время прошло для того открытия,
Мы остались ненужные и просроченные
И нас сметут, чтобы дать место для новых.
Возможно, что они и лучше.
А мы будем лежать на свалках грязных
Такие закрытые и отпетые.
Перегниватимем бессчетные годы,
Возможно что-то живое и проснется,
И прорастут из нас цветы, но не наоборот -
Наш срок уже не вернется.
Нет, мы не расцвели -
Мы плесенью покрылись, как старое мусора,
Каким желание наши и мысли окружены
И мы не открылись,
Уже время прошло для того открытия,
Мы остались ненужные и просроченные
Нет, мы не расцвели -
Мы плесенью покрылись, как старое мусора,
Каким желание наши и мысли окружены
И мы не открылись,
Мы опоздали, потеряли жизнь,
И остались ненужные и просроченные Смотрите также: | |
