Підкотилась осінь яблуком рум'яним, Знов зі мною тужить одинокий птах. Так давно без тебе, горлице кохана, | Де ж ти заблукала у чужих краях? | (2)
Глянь, донька доросла, син - юнак змужнілий, На подвір'ї мальви ще не одцвіли. Тільки в мене скроні більше побіліли | І струмочки зморшок глибше пролягли. | (2)
Не до дна ще, знаю, випита розлука, Стосиком чекання зболені листи. Вірю, в шибку стиха крильцем хтось постука, | Стрепенеться серце, змовкну в слові "ти..." | (3)
Ти...
Pidkotylas autumn apple blush, Again with me pining lonely bird. So long without you , Gorlice darling , | Where have you lost in foreign lands ? | (2)
Look, adult daughter , son - a young man matured, In the yard mallow is not odtsvily . Only me more temples turned white | And streams ran deeper wrinkles . | (2)
Not to the bottom yet know drunk separation, Stosykom zboleni waiting lists. I believe in one pane of glass quietly wing postuka , | Vstrepenetsya heart, Shall Cease the word "you ..." | (3)