Чого я хочу, часто сам не можу зрозуміти
І я би закричав адже я не вмію шепотіти
І для своїх батьків ми завжди самі кращі діти
Але часто цього ми не можем проглядіти
І я мамо вибрав зовсім не найкращий шлях
на шляху до мрії збиваючи кулаки в боях
а ти терпіла, працювала завжди до забуття
я знаю що хотіла для дитя ти кращого життя
вибач,мамо що не було від мене пуття
це моє вічне ниття й жага до відкриття
свій характер, речі в сумку й зовсім інше життя
Удар дверима, а куди іти незнаю я
Пробач мене ,що через в мене в домі вічно крик
я пройдусь остину,і спишу віршами весь чорновик
І ніхто не допоможе всі обходять сторонами
В цей момент ти розумієш,що потрібен тільки мамі
Пробач мене ти мамо, що я подорослівшав рано
Пробач мене за все , без тебе було б дуже погано
Ти найкрасивіша ,найсвітліша , найщедріша
Ти Пробач мене за все, бо ти для мене найрідніша
Пробач мене за те що дуже рідко дивлюсь в очі
Щоб ти гордилась своїм сином , мамо , дуже хочу
Спасибі що розумієш, спасибі за допомогу,
Спасибі що навставляла мене на правильну дорогу
Ти пробач мене за кожну пролиту сльозу
Я знаю мамо проживу я в саму люту грозу
Багато не розумів, через дурниці кипів
Всю правду ложу на листи, живу серед рядків
І зариваюсь в думки,ти хочеш щоб я вчився
Щоб по ночах не писав, щоб з цього репу збився
Я знаю точно ,я не став для когось прикладом
Кожен раз гірше, я тону з кожним видихом
І часто наодинці думаю щоб все змінити
Можливо завяжу з цим всім але по кайфу так жити
Пробач за стомлені очі і за безсонні ночі
Дякую, тобі за турботу про це серце співоче
