Комусь я посміхнусь зранку,
А в комусь я помилюсь аж до рани
Мама! ти чуєш йому прикро?
Він каже йому сумно,
А я до нього звикла.
Кажуть люди гірше не буде,
Та не тане мій біль
Ну як же я без нього? Скажи,
Чому він не мій?
Приспів:
І кричали йому весни в слід
А для нього було мало слів
А для нього був весь світ німий
Скажи, чому він не мій?
І котилась я, мов камінь, вниз
А для нього було мало сліз
А для нього був весь світ німий
Скажи, чому він не мій?
Колись я розірву кляте коло
А може я не зумію ніколи
***
Кому-то я улыбнусь утром,
А в ком я ошибусь до раны
Мама! слышишь ему обидно?
Он говорит ему грустно,
А я к нему привыкла.
Говорят люди хуже не будет,
И не тает моя боль
Ну как же я без него? скажи,
Почему он не мой?
Припев:
И кричали ему весны в след
А для него было мало слов
А для него был весь мир немой
Скажи, почему он не мой?
И катилась я, как камень, вниз
А для него было мало слез
А для него был весь мир немой
Скажи, почему он не мой?
Когда-то я разорву проклятое круг
А может я не сумею никогда