Не плакав, не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістьнадцать, як з криївки } Двічі
Немов щеня, виймали ястребки.
А далі – ешелони, дикі вежі,
Колючий дріт етапних таборів
Ведмежий край за небокрай безмежжя
Де кожен погляд свічкою горів.
Приспів:
Сніги сніги, червоні, чорні, білі
Сибірських рік розкуті береги
Сніги, сніги мене заговорили
Усе життя спокутувать борги.
Скулили пси і кулі голосили
Якщо є диво, це – одне із див
Не знаю, де та бралась вовча сила,
Не відаю, як біг, і як дожив.
Приспів:
Не плакав, не боявся, не жалівся
Із тих часів студенної пори.
Старий я, щоб іти тепер в криївки,
Та знову розпинають прапори. } Двічі