Доля, на жаль, не стелить
Вишитих рушників,
Падає квіт мореля*
Снігом квітневих днів.
Якщо нема надій,
В колі живеш невдач,
Нащо - скажи мені -
Твоє "пробач, пробач"?
Приспів:
Я не пробачаю, ні, ні, ні, |
Я не пробачаю твої зітхання, |
Зраду мого першого кохання, |
Відчайдушну білу навесні. | (2)
Вітер давно розвіяв
Попіл палких листів,
Віру, любов, надію
В серце своє пусти,
Знову вогонь пожеж
В інших очах побач,
Нащо мені - авжеж -
Пізнє твоє "пробач, пробач"?
Приспів.
Щастя моє у квітні -
Стверджують почуття,
Знову мореля квітне,
Заткана все життя.
Прошу тебе, залиш
Свій монолог невдач,
Нащо тепер - облиш -
Пізнє "пробач, пробач"?
Приспів.