Випав в душi холодний снiг
Я небо, ти сонце, а разом ми смiх
Ходiмо гуляти в заснiжений ліс
Ти квіткою там народилась колись
Я знаю - це сон
Твiй голос наснився менi
І манить мене у полон
Квiтне мiй сад
А серце спiва серед грат
Птаха в клiтцi cпiва
Їй замало тепла
i польотом у небо замрiяна
Стану пташкою я
Ти мене написав
І я стала портретом твоїх темних чар
Хто ти?
Я твiй лiтнiй дощ, а ти квiтка
Хто ти?
В твоєму волоссi барвiнок
Тануть снiги
Змерзле серце мовчить
Не дай йому вмерти у цю важку мить
Зiгрiй його пicнею без зайвих думок
Щоб я став дощем для твоїх пелюсток.
Я знаю - це сон
Твiй голос наснився менi
i манить мене у полон
Квiтне мiй сад
А серце спiва серед грат
Птаха в клiтцi cпiва
Їй замало тепла
І польотом у небо замрiяна
Стану пташкою я
Ти мене написав
i я стала портретом твоїх темних чар
Вранцi мене ти розбуди
Нас вiтер як пелюстки вiднiс у трави п'янкi
Жовтi вiнки вранцi плести
Ми дiти сонця i моря - нас вiднесло вiтром в гори
Я донька сонця
Я квiтка в вiнку
Танцюю з квiтами в цьому танку
Мрiю, щоб вiтер пiдняв нас до неба
I сонце в обiймах притисло до себе
I там де вiтер свободи
Грає нашим волоссям
Де б не були ми слабкi
Дiм сонця всюди нам стелить святi рушники.
