Зрошує камінь теплий біль,
Вона хоче сховатись
У своїх долонях.
Обернувся обман в очах у сіль,
Голубить їй вітер
Волоссям скроні...
Він не вартий твоїх сліз,
Він не гідний твоїх думок,
Не ховай блакиті скрізь,
Він не досягне твоїх зірок.
Серед думок залишилась
Вона одна,
Що не дають Їй залишить
сьогодні,
Щоранку просить
завтрашнього дня,
Що знайде Їй вихід із безодні...
Він не вартий твоїх сліз,
Він не гідний твоїх думок,
Не ховай блакиті скрізь,
Він не досягне твоїх зірок.
Ти незнаєш, що зустрінеш
завтра новий світ!