Ти вдивляєшся у вечір, рахуєш вогники,
Голубить сукня ніжно плечі: твій дім чекає когось.
І, чомусь, горять дві свічі, хоча вже Він не тут давно.
Коли зламалося крило і забула Ти
Приспів:
Де росли ці квіти,
Де був теплим вітер,
Де гріло скрізь його тепло,
Де все іншим, ніж завжди було.
Що знайдеш у собі,
Що не зникло в Тобі,
Те, що снігом вже давно замело
Згадаєш, й проживеш це в миті знов...
Ловлять іноді Твій погляд
вони пелюстками,
Що підходить близько, поряд…
і знов тікає кудись…
Ти хотіла бачить в комусь
те, що у Ньому берегла,
Що килимом час застила й залишає там,
Приспів
...що триватиме, мов вічність.
І цю мить Ти будеш там,
Й повернеш в життя назад...
Приспів